Історія села
Лазаревский,
"Полк Стародубский"
С. Стахорщина
"положение имеет между горами в ярах. на покатистых местах, при видимых по
ярам лесах, при речке Малотечи". Малотечу сближают с летописными
Мельтековым и Молочной. О первом летопись говорит
(1146 г .):
"съехавшеся (союзники против Ольговичей), пустиша стрельце свои к граду
(Новгороду)... Бившимся же им до вечера и оттуда шедше, сташа у Мельтекове селе
и оттуда пославше, разграбиша Игорева и Святославля стада в лесе по
Рахни..."
О Молочной говориться
(1167 г .):
"Святослав посла брата своего Ярослава к Новгороду и дошедше Молочны (по
некот. сп. - реки) и ту воротишася, вдалее 15 верст от града". –
Сближение Малотечи с Мельтековым вероятнее по звуковому сходству. Из
четырех сел, существующих теперь по берегам Малотечи, Стахорщина лучше других
защищена природой и потому не месте её можно предполагать наиболее древнее из
здешних поселений. Если летописное село Мельтеково находилось здесь, то, может
быть, следы его хранила около себя та Синяя Криница, о которой описание 1781 г . говорит: "не в
отдаль с. Стахорщины, к западной стороне, имеется Криница, называемая Синя,
протекающая из-под горы весьма сильно; в ней освящают воду на Макавей и по
причине той, бывает великое собрание народа; продают в то время съестные и питейные
припасы, мелкие крамные товары и проч.(*)" - Теперешняя Стахорщина
поселена при Пясочинском, уже известным нам Стахорским. По-видимому, местность,
на которой возникла Стахорщина, входила в состав Фаевского "обруба",
так как после изгнания поляков, державцей Стахорщины является "пан Марк
Василевич Фай", о котором как о живом человеке упоминает акт 1667 г .. Но затем, должно
быть, по смерти Марка Фая, Стахорщина присоединяется к
Шептаковской волости. - При Скоропадском, Стахорщина вместе с Блистовой отдана
была в пользование Протасьеву, а при Апостоле - Наумову. После Апостола, оба
эти села находились в пользовании у кн. Шаховского. В то же время, универсалами
1709 и 1728 гг., за бунч. тов. Андреем Зеневичем Фаем Скоропадский и Апостол
утвердили в Стахорщине 20 крест. дворов, поселенных им "на купленных
грунтах". В 1721 г .
в Новгороде был город. атаманом Мануил Зеневич, тоже, должно быть, один из
Фаев, которые, обеднев, теряют свое родовое прозвище и начинают писаться
Зеневичами. Владение Зеневичей-Фаев в Стахорщине, несмотря на гетманские
универсалы, во втор. пол. XVIII в. исчезает; вероятно, оно присоединено было к
Шептак. волости, при отдаче последней Разумовскому в 1761 г .
Казаков по переписи 1723 г . - 18 дв.; 1781 г . - 25 дв., 29 х.. и
подсос. 2 дв.
Крестьян по переписи 1723 г . - Шепт. вол., гр. 38
дв. и боб. 10 х.; 1781 г .
- Разум., 52 дв., 71 х. и разноч. подсос.8 дв., 9 х.
(*) Здесь же ,
"при речке Синей Криницы", в 1781 г . находился хут. Немерин и при нем
плотина с одним мельничным "колом", "которое действительно
бывает в работе чрез все летнее время".
Мелтеково село. Упомянуто под 1146 г . в Ипатьевской
летописи как лежавшее где-то под Новгород-Северском. Местоположение неизвестно.
На основании летописного рассказа можно допустить, что Мелтеково село лежало на
пути из Чернигова в Новгород-Северский. Сравнение известия под 1146 г . с известием о
движении Ярослава из Чернигова к Новгород-Северскому под 1167 г . привело к
предположению, что Мелтеково село лежало на р. Малотечке (по летописи —
Молочной), причем без достаточных оснований помещают обычно Мелтеково село на
городище у села Стахорщины («Тр. XIII археол. съезда…», т. II, стр. 22).
Річка Молотечка
1.1 Перші згадки про річку Малотечку є в Іпатіївському літописі 1146 року:"
Мелтєково сєло лежало на путі із Чернігова в Новгород-Сєвєрскій на р. Малотєчі
(Молочной)"[ 5,], та в Ізборніку Ліпописі Руському 1167 року:
«Святослав тоді послав
брата свого Ярослава з половцями до Новгорода- [Сіверського], і вони, дійшовши
[до] ріки Молочної, вернулися там назад, на віддалі п’ятнадцяти верст од
города.» [ 7] Арцибашев, Надєждін и Нєволін говорять про те, що
річка Молочна – це та сама Малотечка , яка протікає селом Стахорщина та
знаходиться в 15 км від Новгород-Сіверського по дорозі із
Чернігова.
Поселення
З історичних
джерел ми дізнаємося про селища, які
знаходилися на берегах нашої річки в давнину.
В середині І тис. на стрімкому виступі
правого корінного берега річки, вище с.
Кудлаївка знаходилось селище Заяр’є. [ 2 ,с. 121—125]. Хутір Самоквасова ( І тис) розташовувався на
орному схилі пологого лівого берега [
12, с.91 ]
На схилі тераси правого берега річки, дещо вище с.
Кудлаївка в V –VІІ ст. розкинулося
селище « Левкин Бугор» [ 11, с. 87—92]
Поселення ранньозалізного
віку, давньоруське городище Чайкін Лог – в одному кілометрі на пд.-сх від села
на одному з мисів колись обводненоїьбалки Чайкін (Чайков) Лог, на правому
березі Малотічки(урочище Сербова Косать чи Городок).
Селище ранніх
слов’ян третьої чверті І тисяч.
Знаходиться на мису пониженого правого корінного берега, в межах села.
Перші згадки про річку Малотечку є в Іпатіївському літописі 1146 року:"
Мелтєково сєло лежало на путі із Чернігова в Новгород-Сєвєрскій на р. Малотєчі
(Молочной)"[ 5,], та в Ізборніку Ліпописі Руському 1167 року:
«Святослав
тоді послав брата свого Ярослава з половцями до Новгорода- [Сіверського], і
вони, дійшовши [до] ріки Молочної, вернулися там назад, на віддалі п’ятнадцяти верст од
города.» [ 7] Арцибашев, Надєждін и Нєволін говорять про те, що річка Молочна –
це та сама Малотечка , яка протікає селом Стахорщина та знаходиться в 15 км від Новгород-Сіверського по дорозі із
Чернігова.
З історичних джерел ми дізнаємося про селища, які знаходилися на берегах нашої
річки в давнину.
У
середині І тис. на стрімкому виступі правого корінного берега річки, вище с. Кудлаївка знаходилось селище Заяр’є. [ 2 ,с.
121—125]. Хутір Самоквасова ( І тис) розташовувався на орному схилі
пологого лівого берега [ 12, с.91 ]. На схилі тераси правого берега річки,
дещо вище с. Кудлаївка в V –VІІ ст. розкинулося
селище « Левкин Бугор» [ 11, с. 87—92].
!!!
ВідповістиВидалити